Магістерські роботи (ЕП та Б)

Permanent URI for this collection

https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/3444

Browse

Now showing 1 - 20 of 27

Stimulating China’s foreign trade in the post-pandemic period
(2022) Rongyue, L.; Efimova G. V.
Станом на 10 березня 2022 року в більш ніж 200 країнах і регіонах по всьому світу коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) заразила понад 451 мільйон людей і спричинила 6 мільйонів смертей. Половина випадків зараження в усьому світі виявлено в Сполучених Штатах, Бразилії, Індії, Великобританії, Росії та Франції. Вперше COVID-19 був діагностований в Ухані, Китай, наприкінці 2019 року. Кількість випадків інфікування стрімко зросла до кінця січня 2020 року в Ухані та решті Китаю, але стала стабільною до кінця лютого 2020 року. Вірус був виявлений у всьому світі на початку березня 2020 року. Станом на 26 січня 2021 року кількість випадків зараження в усьому світі перевищила 100 мільйонів, а до 4 серпня 2021 року ця цифра зросла до 200 мільйонів. У першому кварталі 2022 року глобальна пандемія все ще нестримно розвивалася в багатьох країнах за межами Китаю після двадцяти п’яти місяців спалаху, а деякі країни страждали від другої, третьої та наступних хвиль серйозного зараження. Найбільш постраждалі країни перемістилися з Ірану, Італії до Іспанії, Франції, Великобританії, а потім до Сполучених Штатів, Бразилії та Індії. Китай почав сприяти впорядкованому відновленню роботи та виробництва після того, як наприкінці лютого 2020 року пандемію було ефективно стримано. У травні 2020 року відновлення роботи та виробництва в Китаї відбувалося впорядковано. Навпаки, COVID-19 спалахнув у країнах Америки та Європи без своєчасного контролю. Транскордонні повітряні перевезення та глобальні ланцюжки поставок тоді серйозно постраждали або навіть були перервані. Через торговий протекціонізм, геополітичні конфлікти та деглобалізацію світова економіка та міжнародна торгова система зазнали серйозного тиску та загрози. Вплив пандемії на торгівлю привернув увагу. Болдуін (2020) зазначив, що пандемія може призвести до більш серйозного торговельного спаду, ніж спалах світової фінансової кризи в 2008–2009 роках, оскільки пандемія є як шоком попиту, так і шоком пропозиції, тоді як рецесія 2008–2009 років була здебільшого спричинена шоком попиту. Подібне та провокаційне дослідження Лю та ін. (2021), також використовуючи дані про щомісячне річне зростання торгівлі Китаю. Лю та ін. (2021) виявили, що карантинні обмеження вплинулина імпорт сильніше, ніж прямі наслідки самої пандемії для здоров’я та поведінки. Ця стаття зосереджена на аналізі та фіксації змін у торгівлі Китаю, а потім представлено деякі політичні рекомендації щодо розвитку торгівлі Китаю.
Аналіз бар’єрів та стимулів для розвитку економічної торгівлі України з ЄС
(НУК, 2024) Брошевецька Є. Д.; Тур О. В.
Магістерська робота присвячена дослідженню бар’єрів та стимулів, які впливають на розвиток економічної торгівлі між Україною та Європейським Союзом. У роботі аналізується сучасний стан торговельних відносин між сторонами, а також визначаються основні перешкоди для інтеграції України в європейський економічний простір. До ключових бар’єрів віднесено митні та нетарифні обмеження, відмінності у технічних стандартах, регуляторні вимоги, слабкість інфраструктури та нестабільну політичну ситуацію. Окрему увагу приділено впливу геополітичних факторів, зокрема військових дій, на торговельну співпрацю. У дослідженні також розглянуто стимулюючі чинники, серед яких зменшення тарифних бар’єрів, доступ до програм фінансової підтримки та інвестиційних фондів ЄС, створення нових можливостей для українських підприємців на європейських ринках. Проаналізовано роль Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у стимулюванні торгівлі, а також перспективи гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами. На основі проведеного аналізу сформульовано низку рекомендацій, спрямованих на подолання існуючих бар’єрів, оптимізацію зовнішньоекономічної політики України та посилення її конкурентоспроможності на європейському ринку. Робота може стати корисною для органів державної влади, бізнес-спільноти, аналітичних центрів і дослідників у сфері зовнішньоекономічних відносин.
Аутсорсінг та офшорінг як складові міжнародного поділу праці: стан, тенденції, перспективи
(2021) Комарницька, О. Г.; Майстренко О. М.
Актуальність теми дослідження. Глобалізація і інтеграція – явища притаманні сучасному етапу розвитку, прискорені темпи розвитку науково-технічного прогресу, новітніх технологій є тими чинниками, які дозволяють змінювати сам підхід до організації виробництва. На шляху пошуку нових конкурентних переваг компанії вирішують багато питань стосовно підвищення ефективності діяльності, зниження витрат, ефективного використання ресурсів. Немаловажним чинником такого розвитку є вільне переміщення робочої сили, капіталу, ресурсів, технологій через кордони, співпраця на відстані тощо. Також варто відмітити, що міжнародний поділ праці дозволяє розвивати кооперацію та спеціалізацію, перерозподіляти можливості між різними країнами і регіонами. В кінцевому результаті підвищується рівень розвитку країн, що розвиваються, до рівня розвинутих країн і підвищується рівень життя населення світу. Проте нові форми взаємодії як аутсорсинг окрім беззаперечних переваг має досить багато проблемних питань. Наприклад, в плані вирішення питань організації аутсорсингу, діяльності офшорних юрисдикцій, які через недосконалі законодавства країн, складність регулювання та нечесність окремих суб’єктів міжнародної економічної діяльності приводять до негативних наслідків для національних економік та світової економіки. Питання організації аутсорсингу і офшорингу, їх законодавче регулювання на національному рівні розглядаються в працях українських і зарубіжних науковців – Стадник М., Мельник М., Кальна Т., Брінь П., Прохоренко О., Дергачова В., Островерха Д., Іваненко В., Лайчук С., Кавчук А., Леган І. М., Супрунова І. В., Романашенко М. Проте проблеми залишаються в міжнародному аутсорсингу і офшорингу, використання цих форм міжнародного поділу праці в Україні, використання аутсорсингу на підприємстві. Тому тема роботи актуальна і обрана нами для дослідження. Мета і завдання дослідження. Метою кваліфікаційної роботи є узагальнення теоретичних основ аутсорсінгу та офшорінгу як складових міжнародного поділу праці, дослідження їх стану та окреслення перспектив подальшого розвитку. Досягнення поставленої в роботі мети стало можливим після вирішення наступних завдань: визначити сутність і значення міжнародного поділу праці та його форм; охарактеризувати сфери застосування, класифікаційну систему аутсорсингових послуг, визначити місце офшорінгу в цій системі; систематизувати методичні підходи до обґрунтування рішення компаній про аутсорсинг; провести аналіз загальних тенденцій розвитку міжнародного аутсорсингу; виконати дослідження досягнень українського ринку аутсорсингових послуг; розкрити сутності офшорних юрисдикцій як інструменту транснаціонального шахрайства та тінізації економіки; встановити потенційні можливості, ефекти та проблеми міжнародного ринку аутсорсингу; систематизувати проблеми та перспективи розвитку міжнародного аутсорсингу в Україні; розробити модель прийняття рішень про аутсорсинґ на підприємстві з врахуванням ризиків та заходів їх нейтралізації. Об’єктом дослідження є процеси міжнародного поділу праці. Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти здійснення аутсорсингу та офшорінгу. Методичною основою дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, присвячені проблемам міжнародного поділу праці, аутсорсінгу і офшорінгу. Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України, офіційні дані Державної служби статистики України, офіційні дані Світового банку, наукові праці вітчизняних та зарубіжних науковців, матеріали науково-практичних конференцій, матеріали, розміщені у мережі Інтернет на спеціалізованих сайтах. Наукова новизна результатів дослідження полягає у вдосконаленні структурної моделі прийняття рішення на підприємстві про переведення на аутсорсинг певних його функцій з урахуванням в ній управління ризиками аутсорсингу на етапі прийняття рішення і в процесі використання аутсорсингу, що дозволить знижувати їх рівень та уникати небезпек, пов’язаних з рядом ймовірних негативних проявів з метою забезпечення ефективності такого рішення і отримання вигод від аутсорсингу. Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці ряду рекомендацій підприємствам щодо алгоритму прийняття рішення про аутсорсинг з врахуванням ризиків та заходів їх нейтралізації, що дозволить дозволять спростити процедури вибору і реалізації рішення та підвищити його ефективність. Апробація результатів дослідження. Окремі положення і висновки дослідження були оприлюднені на Всеукраїнських наукових економічних читаннях «Сучасні тренди морегосподарювання», присвячених пам’яті першого декана Інженерно-економічного факультету НУК професора Василя Чангировича Лі (м. Миколаїв, 2021 р.), за результатами опубліковано статтю в журналі «Економіст» № 12, 2021. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи становить 88 сторінок і містить 6 таблиць (з яких дві на двох повних сторінках), 33 рисунки (з яких один на повній сторінці), список використаних джерел із 76 найменувань, що займає 8 сторінок.
Вплив діяльності транснаціональних корпорацій на розвиток світової економіки
(НУК, 2024) Демков І. М.; Demkov I. M.; Вдовиченко Л. Ю.
Демков І. М. Вплив діяльності транснаціональних корпорацій на розвиток світової економіки – кваліфікаційна робота на здобуття ступеня вищої освіти «магістр». – Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Миколаїв, 2024. У роботі виокремлено спільні риси у стратегії зарубіжного інвестування ТНК. Доведено, що сучасний етап розвитку ТНК характеризується не стільки появою глобальних корпорацій, як глибокою еволюцією стратегії своєї діяльності, що проявляється у тенденціях, направлених на перетворення ТНК на певну силу, що формує сучасний і майбутній вигляд світу. Розглянутими теоріями транснаціоналізації досліджено питання щодо надання ТНК більшої переваги саме прямому іноземному інвестуванню, а також виокремлено чинники стосовно зацікавленості у вкладенні прямих іноземних інвестицій (ПІІ) ТНК в ті чи інші країни. За результатами проведеного економетричного аналізу встановлено позитивні та негативні фактори впливу на залучення ПІІ до країн. Доведено, що саме розгалужена мережа міжнародних стратегічних альянсів може використовуватися як механізм влади для посилення ефективного впливу на ринок за допомогою контролю ТНК з одного центру. Обгрунтовано взаємовигідні для ТНК та української держави перспективні інвестиційні напрями діяльності. З метою чого рекомендовано: 1) впровадити в дію механізм регулювання взаємодії української економіки та ТНК, який закріплює так звану «модель матеріально-речового державно-приватного партнерства»; 2) впровадити діяльність різних видів стратегічних альянсів: технологічних, експортних, освітніх, для розвитку інфраструктури та інноваційних кластерів.
Економічна експансія Китаю та її вплив на світогосподарські процеси
(НУК, 2024) Кузьменко О. Ю.; Майстренко О. М.
Актуальність теми дослідження. Сучасна світова економіка перебуває у стані динамічних та багатовекторних трансформацій, зумовлених перерозподілом центрів глобальної економічної потужності, стрімким розвитком високотехнологічних галузей, посиленням взаємозалежності між національними господарствами та загостренням конкурентної боротьби за доступ до стратегічних ресурсів. Усе це відбувається на тлі посилення впливу нових «центрів тяжіння», де одне з чільних місць належить Китайській Народній Республіці (КНР). Перетворення Китаю з реципієнта міжнародної допомоги на провідного світового експортера, глобального інвестора та важливого фінансового гравця істотно змінило характер та географію світогосподарських процесів. Китайська економіка, завдяки поєднанню ринкових механізмів і державного стратегічного планування, стала потужним чинником переформатування міжнародних виробничо-збутових ланцюгів, формування нових логістичних мереж, розширення торговельних зв’язків та створення альтернативних центрів фінансового впливу. Активна економічна експансія КНР охоплює широкий спектр інструментів: масштабні інвестиції у країни, що розвиваються, інфраструктурні мегапроєкти, такі, як ініціатива «Один пояс, один шлях», участь у міжнародних організаціях та фінансових інституціях, трансфер технологій, зміцнення науково-технологічної бази. Паралельно з цим Китай дедалі впевненіше конкурує з провідними розвиненими державами за формування нових правил міжнародної торгівлі, інноваційних стандартів та екологічних норм. Усе це актуалізує дослідження природи економічної експансії Китаю, визначення чинників її успіху, розуміння можливих наслідків та ризиків для світової економіки. Актуальність теми зростає й у зв’язку з тим, що ці процеси відбуваються в умовах глобальних викликів: технологічної гонки, загострення екологічних проблем, демографічних зрушень, пандемічних ризиків та геополітичної напруженості. Китайська економічна модель і стратегія експансії не лише створюють нові можливості для країн, які прагнуть залучити інвестиції чи розширити ринки збуту, але й породжують залежності, підсилюють асиметрії та формують нові контури глобальних конфліктів інтересів. Ставлення до КНР у світі неоднозначне: одні країни розглядають її як надійного партнера, інші – як потенційну загрозу економічному суверенітету та безпеці. Саме тому комплексний аналіз механізмів, масштабів та наслідків економічної експансії Китаю є надзвичайно важливим для вироблення збалансованих зовнішньоекономічних політик, диверсифікації економічних зв’язків, пошуку оптимальних стратегій співпраці. Мета кваліфікаційної роботи – здійснити комплексний аналіз економічної експансії Китаю, оцінити її вплив на світогосподарські процеси, виявити можливості та виклики для світової економічної архітектури та для України зокрема. Об’єктом дослідження є стан та перспективи економічної експансії Китаю у світовій економіці. Предметом дослідження виступають напрями, механізми та наслідки економічної експансії КНР, а також її вплив на глобальне економічне середовище та економічну взаємодію між Китаєм і Україною. Методологічна основа дослідження ґрунтується на системно-структурному, порівняльному, факторному, статистичному та інституційному підходах. Застосовано методи порівняльного аналізу, експертних оцінок, абстрактно-логічного узагальнення, економіко-математичного моделювання, а також використано теоретичні узагальнення, логічний, діалектичний підходи до аналізу економічних процесів і зв’язків. Інформаційну базу дослідження становлять наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених, законодавчі та нормативно-правові акти, інформаційні матеріали Державної служби статистики України, Національного бюро статистики Китаю, дані міжнародних організацій (СОТ, МВФ, СБ, ОЕСР, ЮНКТАД), інформаційно-аналітичні звіти, публікації в періодичних виданнях. Практичне значення отриманих результатів полягає у формуванні системи відомостей та рекомендацій щодо адаптації країн, зокрема України, до глобальних економічних змін, зумовлених економічною експансією КНР. Результати можуть бути використані урядовими структурами, бізнес-асоціаціями, дослідницькими інститутами для розробки зовнішньоекономічних стратегій, оцінки інвестиційних ризиків, підвищення конкурентоспроможності та інноваційного потенціалу на міжнародних ринках. Структура і обсяг роботи. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи складає 82 сторінки, з них основний зміст роботи викладено на 70 сторінках. Робота містить 12 таблиць. Список використаних джерел налічує 105 найменувань на 11 сторінках.
Експортний потеніціал IT-підприємств: оцінка конкуретних позицій та стратегії розвитку на європейському ринку
(НУК, 2024) Ліпшеєва С. С.; Тур О. В.
Магістерська робота присвячена теоретичному обґрунтуванню, розробці науково-методичних основ і практичних рекомендацій щодо підвищення експортного потенціалу українських ІТ-компаній на європейських ринках. Актуальність дослідження обумовлена глобальними процесами міжнародної економічної інтеграції, які відкривають значні можливості для розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств. В умовах сучасних викликів, таких, як постковідна економіка та воєнні дії, українські ІТ-компанії мають значний потенціал для розширення своєї присутності на міжнародних ринках, однак існує брак наукових досліджень, що розглядають специфіку формування та реалізації їх експортного потенціалу. Робота структурно спрямована на розкриття сутності та характеристик експортного потенціалу підприємств, зокрема ІТ-компаній, із фокусом на європейські ринки системної інтеграції. У процесі дослідження визначено основні тенденції розвитку ІТ-послуг у Європі, проведено оцінку конкурентного середовища, а також аналіз експортного потенціалу обраної компанії. Розроблено методику оцінки експортного потенціалу ІТ-компаній, яка базується на використанні інтегрального показника, що враховує зважені нормалізовані факторні оцінки для основних підсистем підприємства. Запропонована методика дозволяє визначати стратегічне положення компанії за допомогою матриці «інтегральний показник ефективності експортного потенціалу – коефіцієнт стійкості економічного зростання». Наукова новизна роботи полягає в розробці системного підходу до управління експортним потенціалом ІТ-компаній, що включає оцінку стратегічної позиції компанії, аналіз її конкурентних переваг і визначення перспективних напрямів розвитку. Практичні результати включають рекомендації щодо реалізації заходів, спрямованих на розширення експортної діяльності, а також прогнозування можливостей зростання експортного потенціалу на основі запропонованої методики. Розроблені в роботі рекомендації можуть бути використані як українськими ІТ-компаніями, так і підприємствами інших галузей для підвищення їх конкурентоспроможності на міжнародному ринку. Отримані результати апробовано на науково-практичних конференціях і опубліковано у відповідних збірниках, що підтверджує їх значущість для практичного впровадження.
Зовнішньоторговельна політика України в умовах її інтеграції до світогосподарських процесів
(2021) Онопрієнко, Х. О.; Майстренко О. М.
Актуальність теми дослідження. У сучасних умовах постійного розвитку світової торгівлі на міжнародний ринок виходитиме все більше нових учасників, які матимуть власні конкурентні переваги. З огляду на таку тенденцію, питання зовнішньоторговельної політики стає все більш актуальним. Для пристосування до нових умов, які диктуватиме ринок, уряди країн повинні кожен раз вирішувати, яких заходів ужити на цей раз: захищати свій внутрішній ринок від певних видів продукції чи відкриватися повністю для нових можливостей. Для України, основною метою якої нині є поглиблене співробітництво з Європейським Союзом, як ніколи важливо застосування виваженої зовнішньоторговельної політики та її поступове вдосконалення, а тому варто уваги дослідження її сучасного становища та проблемних місць. Тому ми обрали для дослідження актуальну тему зовнішньоторговельної політики України в умовах її інтеграції до світогосподарських відносин. Питання інтеграції України до світової спільноти розглядаються в роботах таких вітчизняних вчених, як К. Трихліб, А. Костенко, В. Готра, І. Матюшенко, С. Беренда, В. Рєзніков, Н. Дугієнко, О. Дугієнко, М. Бутко, В. Сідоров. Вивченню зовнішньоторговельної політики України та її проблематики обрали темою свої досліджень наступні українські вчені – Т. Шепель, Л. Бондарчук, К. Гусак, Г. Скиба, Д. Міщенко, Л. Міщенко, І. Суховітрук, В. Панченко, В. Марченко, О. Нечаєв, І. Рибак, К. Пугачевська, Т. Боднарчук, О. Харун, Т. Рожок, М. Король, Р. Шумнєгра, О. Соколовська, Л. Черчик, Л. Бондарчук, К. Гусак, О. Марець. В їх роботах розглядаються такі важливі питання, як оцінка, проблеми, перспективи, шляхи вдосконалення зовнішньоторговельної політики України. Проте ряд невирішених питань залишається актуальними, як шляхи підвищення експортного потенціалу підприємств-експортерів, визначення оптимальної структури зовнішньої торгівлі та ін. Мета і завдання дослідження. Метою кваліфікаційної роботи є узагальнення теоретичних аспектів та обґрунтування практичних рекомендацій щодо вдосконалення зовнішньоторговельної політики держави в умовах її інтеграції до світогосподарських процесів. Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються наступні завдання: дати визначення сутності та описати особливості інтеграції, її роль в розвитку національної економіки; розглянути зовнішньоторговельну політику держави як елемент системи зовнішніх економічних відносин; охарактеризувати організаційні механізми формування та реалізації державної зовнішньоторговельної політики; проаналізувати динаміку та структуру експорту та імпорту товарів за товарними групами та країнами; виявити особливості розвитку зовнішньої торгівлі України послугами; дати оцінку зовнішньоторговельної політики України; окреслити проблематику зовнішньоторговельної політики України на шляху її інтеграції до світогосподарських процесів; запропонувати організацію системи управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства як напрям розвитку його експортного потенціалу; описати процес моделювання показників зовнішньої торгівлі товарами двох країн з метою прогнозування імпорту та експорту. Об’єктом дослідження є зовнішньоторговельні відносини. Предметом дослідження є політика держави в сфері зовнішньої торгівлі в умовах її інтеграції до світогосподарських процесів. Методичну основу дослідження становлять наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, присвячені проблемам зовнішньоторговельній політиці держави. Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України, Міністерства економіки України, офіційні дані Державної служби статистики України, наукові праці вітчизняних та зарубіжних науковців, матеріали науково-практичних конференцій, матеріали, розміщені у мережі Інтернет. Наукова новизна результатів дослідження полягає у вдосконаленні взаємозалежної системи моделей експорту і імпорту двох країн-партнерів, до складу яких включаються показники-індикатори обох країн, і які дозволять змоделювати показники зовнішньої торгівлі країн таким чином, щоб отримати залежності з найвпливовішими факторами, з метою прогнозування оптимальних обсягів імпорту та експорту. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці рекомендацій щодо управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства як чинника формування і розвитку його експортного потенціалу, розробці рекомендацій щодо моделювання експорту та імпорту двох країн, які беруть участь у міжнародній торгівлі з метою оптимізації її структури. Апробація результатів дослідження. Окремі положення і висновки дослідження були оприлюднені на Всеукраїнських наукових економічних читаннях «Сучасні тренди морегосподарювання», присвячених пам’яті першого декана Інженерно-економічного факультету НУК професора В. Ч. Лі (м. Миколаїв, 2021 р.), за результатами опубліковано статтю в журналі «Економіст» № 12, 2021. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи становить 86 сторінок і містить 5 таблиць, 37 рисунків, 1 додатку, викладеного на 1 сторінці, список використаних джерел із 67 найменувань, що займає 6 сторінок.
Кластерні ініціативи як засіб підвищення конкурентоспроможності: світовий досвід та впровадження в Україні
(2022) Порохнява, О. О.; Porokhniava, O. O.; Вдовиченко Л. Ю.
Порохнява О. О. Кластерні ініціативи як засіб підвищення конкурентоспроможності: світовий досвід та впровадження в Україні – кваліфікаційна робота на здобуття ступеня вищої освіти «магістр» – Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Миколаїв, 2022. У роботі висвітлено теоретико-методологічні засади дослідження кластерної політики як засобу підвищення конкурентоспроможності країн, зроблено аналітичну оцінку впливу процесів кластерізації на конкурентоспроможність національних економічних систем та запропоновано стратегічні напрями кластерного розвитку в Україні. У роботі здійснено оцінку досвіду впровадження та функціонування кластерних ініціатив Японії, США та України, проаналізовано стан реалізації кластерних ініціатив в цих країнах та з’ясовано особливості процесів кластерізації в Україні, на підставі чого сформовано стратегічні напрями кластерного розвитку України в перспективі на підставі досвіду кластерних ініціатив Японії та США.
Маркетингова стратегія підприємства на зовнішньому ринку
(2022) Бондаренко, Т. В.; Майстренко О. М.
Актуальність теми. У сучасній ринковій економіці підприємства змушені гнучко реагувати на можливі зміни довкілля та адаптуватися до її тенденцій, щоб повною мірою задовольнити запити споживачів та протистояти конкурентам. Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, цифровізація економіки, зростання інформаційної культури споживача потребує збільшення присутності підприємств у віртуальному просторі та докорінної трансформації методів та прийомів маркетингу, що обумовлює необхідність коригування маркетингових планів щодо залучення нових та підтримки існуючих клієнтів. Зовнішні ринки надають нові можливості для торгових підприємств, що виявляються у доповненні традиційного маркетингового інструментарію мережевими інтернет-комунікаціями та прийомами цифрового маркетингу, використання нових способів збирання інформації про споживчі переваги, спрощення бізнес-процесів та моделювання ризикових ситуацій. У світовій практиці істотно зростає кількість споживачів, які звертають увагу на зручність та привабливість здійснення покупок. Ситуація, що склалася в Україні, пов'язана з агресією з боку росії, запровадження економічної, транспортної блокади та низки інших обмежень призвело до необхідності заново будувати систему торгівлі. У той же час потенціал розвитку торгівлі на зовнішніх ринках, що дозволяє як задовольняти потреби населення, а й розвивати сферу торгівлі, ще недостатньо вивчений, і зумовлює актуальність теми дослідження. Під час написання дисертації визначення міжнародного маркетингу розглядали такі вчені як: П. Гаурі, Ф. Катеора, В. А. Алексунін, Л. І. Матвейчук, Є. Ф. Жуков. При написанні роботи були використані основні праці зарубіжних і вітчизняних вчених і фахівців з міжнародного маркетингу. Використано інформацію, опубліковану в періодичних виданнях, спеціальній літературі, статистичних виданнях. Однак слід зазначити, що відсутній єдиний підхід до розробки маркетингової стратегії підприємства на зовнішніх ринках, недостатньо 4 розкрито можливості використання інструментарію підприємствами, недостатньо опрацьованими, залишаються питання формування механізму реалізації маркетингової стратегії на зовнішніх ринках, що зумовило вибір теми та мету роботи. Метою кваліфікаційної роботи Метою дослідження є вивчення теоретичних та розробка практичних рекомендацій щодо формування міжнародної маркетингової стратегії для реалізації бізнес-проекту на міжнародному ринку на прикладі онлайн-школи «Альтернатива». В ході роботи були поставлені та вирішені наступні завдання: — вивчити поняття та сутність маркетингової стратегії в міжнародному бізнесі; — охарактеризуйте діяльність онлайн-школи «Альтернатива»; — проаналізувати операційну діяльність онлайн-школи «Альтернатива»; — аналіз і критична оцінка досвіду міжнародної діяльності онлайн-школи «Альтернатива»; — проаналізувати маркетингову стратегію онлайн-школи «Альтернатива»; — розробка програми вдосконалення управління міжнародною діяльністю та створення міжнародної маркетингової стратегії в процесі інтернаціоналізації діяльності онлайн-школи «Альтернатива», проведення розрахунків та оцінки його ефективності; — обґрунтування рекомендацій щодо реалізації програми вдосконалення створення та реалізації міжнародної маркетингової стратегії онлайн-школи «Альтернатива». Об’єктом дослідження є процес розробки міжнародної маркетингової стратегії підприємства. Предметом дослідження є теоретичні, науково-методичні та практичні аспекти розробки маркетингової стратегії підприємства в процесі реалізації бізнес-проекту на міжнародному ринку. Методи дослідження. Застосовувалися як загальнонаукові, так і спеціально-методичні дослідження:5 — метод аналізу фінансової звітності – аналіз коефіцієнтів. Коефіцієнти використовуються для визначення фінансового стану організації з різних поглядів; — порівняльний метод. Діагностику підприємства проводили протягом 3 років, після чого порівнювали та аналізували отримані показники; — побудова системи показників. У роботі проведено розрахунки ряду показників, результати яких згруповано в системи за напрямком дослідження; — побудова системи аналітичних таблиць. Усі розрахунки для зручності, конкретності та точності наведено на діаграмах. Наукова новизна. Уточнено та поглиблено теоретичні положення щодо розробки міжнародної маркетингової стратегії підприємства в процесі інтернаціоналізації; розроблено практичні рекомендації щодо процесу розробки та реалізації міжнародної маркетингової стратегії сучасного цифрового підприємства. Практичне значення одержаних результатів. Розроблений у магістерській роботі проект був представлений керівництву онлайн-школи «Альтернатива», де визначено напрямки розвитку компанії в міжнародному середовищі, представлено заходи щодо вдосконалення процесу формування та реалізації міжнародної маркетингової стратегії, а також конкретні були передбачені заходи щодо подальшого просування продукту компанії на міжнародні ринки. Тому практична значущість отриманих результатів полягає у розробці пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення процесу формування та реалізації міжнародної маркетингової стратегії під час інтернаціоналізації діяльності онлайн-школи «Альтернатива». Результати дослідження є актуальними для сучасних цифрових підприємств і можуть бути використані в процесі розробки маркетингових стратегій виходу на міжнародні ринки, що є передумовою успішного освоєння компаніями зовнішніх ринків і продажу їх продукції/послуг. Апробація результатів магістерської дисертації та публікації. Основні положення магістерської дисертації обговорювались на Всеукраїнських 6 наукових економічних читаннях ««Забезпечення сталого розвитку національної економіки» (м. Миколаїв, 1-2 грудня 2022р.), а також були опубліковані в журналі Економіст №12, 2022. Структура та обсяг роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списків використаної літератури. Обсяг роботи становить 96 стор. тексту, який містить 30 таблиць і 17 рисунків, 2 додатків. Список використаної літератури налічує 37 найменувань.
Міжнародний трансфер технологій як фактор економічної ефективності ТНК
(НУК, 2024) Мамедов А. Е. огли; Майстренко О. М.
Актуальність теми дослідження. Посилення глобалізації та транснаціоналізації господарського життя спричиняє значне зростання міжнародного виробництва, що охоплює майже всі країни світу, характеризується різними видами економічної діяльності, поєднує різноманітні за своїм походженням ресурси. Рушійною силою системи міжнародного виробництва виступають транснаціональні корпорації (ТНК). ТНК, по суті, перетворилися на важливий чинник світового відтворювального процесу, відіграють важливу роль в інтернаціоналізації виробництва, розширенні та поглибленні виробничих зв’язків між підприємствами різних країн. Також ТНК відіграють ключову роль у генерації нових технологій та інноваційній діяльності загалом. Наприклад, використовуючи міжнародний трансфер технологій, ТНК переміщують технології з високорозвинених країн в країни, що розвиваються. В процесі використовується низка спеціальних методів. І, без сумнівів, такі операції дозволяють ТНК підвищувати ефективність своєї діяльності. Тому тема кваліфікаційної роботи, в якій досліджуватиметься вплив міжнародного трансферу технологій на ефективність ТНК для практиків та теоретиків представляє чималий інтерес. Наприклад, різноманітні питання стосовно трансферу технологій розглядаються в роботах Мельник Л.Л., Байдак І.І. Христенко О.В., Остапчук А. С., Адамюка Д. І., Карпенко А., Родіонова І. В., Литовченко І.В., Критського А. І., Бакалінської О.О., Дунської А.Р., Локоти А.Г. Євсєєва А. С., Перерви П.Г., Стасюк Ю.М., Черницької Т.В., Пономаренко О.С., Швиданенко В.І., Коноплицького С., Кіріна Р.С., Хоменко В. Л., Коросташової І.М. та ін. А тема ТНК та їх діяльності розкрита в роботах Ставицької А., Перетятько А., Когута М. В., Давидова І.О., Величко К. Ю., Печенки О.І., Рокочі В., Терехова Є. М., Прокопенко О.В., Мекшун П.В., Загарій В.К., Синільник В.В., Войтко С. В., Гавриш О. А., Корогодової О. О., Моісеєнко Т. Є., Чернової О., Пазиніч О., Когут М. В., Король М. М., Добош А. В., Ракітіної Н. О. та ін. Метою кваліфікаційної роботи є особливості взаємозв’язку економічної ефективності ТНК та міжнародного трансферу технологій з метою виявлення перспектив розвитку ТНК і високотехнологічного бізнесу в країні. Досягнення означеної мети передбачає постановку і вирішення таких завдань: пояснити суть понять трансферу та комерціалізації технологій; розкрити поняття ТНК та формулювати передумови їх виникнення у світовій економіці; визначити теоретичні основи оцінки міжнародного трансферу технологій як чинника економічної ефективності ТНК; дослідити сучасні тенденції міжнародного технологічного трансферу; дати оцінку ролі міжнародного трансферу технологій в забезпеченні ефективності розвитку транснаціональних корпорацій; оцінити участь українських ТНК у міжнародному трансфері технологій; перерахувати сучасні виклики міжнародного трансферу технологій; визначити перспективи підвищення економічної ефективності діяльності ТНК на основі використання міжнародного трансферу технологій; описати вигоди та ризики розвитку ТНК і високотехнологічного бізнесу для України. Об’єктом дослідження кваліфікаційної роботи є діяльність ТНК та міжнародний трансфер технологій. Предметом дослідження є особливості взаємозв’язку економічної ефективності ТНК та міжнародного трансферу технологій. Методологічна основа дослідження ґрунтується на методах: системноструктурний аналіз при визначенні та уточненні сутності поняття «транснаціональна корпорація»,»міжнародний трансфер технологій»; порівняльний аналіз при визначенні ролі транснаціональних корпорацій у сучасній світовій економіці та вивченні методичних підходів до розроблення стратегій розвитку транснаціональних корпорацій; історичний метод при вивченні генезису й еволюції транснаціональних корпорацій; опрацювання інформації (порівняння, групування, графічний аналіз); обробка інформації (порівняння, груповий аналіз); обробка інформації. Інформаційну базу дослідження складають наукові праці вітчизняних і зарубіжних науковців; законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти щодо діяльності ТНК та процесів міжнародного трансферу технологій, матеріали та аналітичні звіти міжнародних організацій і дослідницьких агенцій, інформаційні матеріали Світового банку, статистичної комісії ООН. Практичне значення отриманих результатів полягає систематизації теоретико-методичних положень та формуванні науково-методичних рекомендацій щодо розробки стратегії розвитку транснаціональної корпорації в умовах сучасної глобалізації, міжнародного трансферу технологій та його ролі у діяльності транснаціональних корпорацій. Апробація результатів дослідження. Результати даного дослідження були оприлюднені та обговорювалися на Наукових економічних читаннях, присвячених пам’яті першого декана Інженерно-економічного факультету НУК професора В. Ч. Лі: Мамедов А. Сучасні тенденції міжнародного технологічного трансферу. Сталий розвиток в умовах цифрової трансформації економіки : зб. матеріалів наукових економічних читань. Миколаїв : НУК, 2024. 0,21 друк. арк. Структура і обсяг роботи. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи складає 83 сторінки, з них основний зміст роботи викладено на 60 сторінках. Робота містить 7 таблиць, 12 рисунків. Список використаних джерел налічує 50 найменувань на 5 сторінках.
Організація управління фінансово-економічною безпекою як фактор удосконалення якості корпоративного управління
(2020) Ванюшина, С. А.; Vanyushina, S. A.
Дипломна робота присвячена аспектам безпеки корпоративного управління. Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні засоби формування механізму управління фінансовою безпекою підприємства. Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, офіційні дані Державної служби статистики України, наукові праці вітчизняних та зарубіжних науковців, матеріали науково-практичних конференцій, матеріали, розміщені у мережі Інтернет, матеріали первинного обліку та статистичної звітності окремих підприємств. В роботі запропоновано авторський підхід до формування нової корпоративної культури в умовах пандемії СOVID-19 в рамках забезпечення економічної безпеки підприємства. Визначено систему нових методів управління персоналом, які є основою для формування безпекового управління корпоративною культурою. Привернута увага до заходів забезпечення особистої безпеки працівників, які повинні перебувати на робочому місці і не можуть працювати дистанційно. Також досліджен аналіз конкурентних переваг бізнесу на основі корпоративної культури.
Особливості розвитку транспортної інфраструктури в умовах глобалізації
(2021) Долованюк, О. С.; Єфімова Г. В.
Долованюк О. С. Особливості розвитку транспортної інфраструктури в умовах глобалізації. Магістерська робота присвячена дослідженню впливу розвитку транспортної інфраструктури на економічне зростання. Висвітлено еволюцію класичних і сучасних поглядів на формування і розвиток транспортної інфраструктури. Охарактеризовано сучасний вплив глобалізації на транспортну інфраструктуру. Розкрито особливості наслідків інвестицій у транспортну інфраструктуру в умовах глобалізації. Проаналізовано сучасний стан міжнародної транспортної інфраструктури. Досліджено розвиток транспортної інфраструктури в України. Проведена аналітична оцінка ефективності розвитку транспортної інфраструктури регіонів України. Запропоновано інтегральну оцінку ефективності транспортної інфраструктури. Для оцінки проблем розвитку інфраструктурного забезпечення проводився порівняльний аналіз у межах запропонованої моделі. Інтеграція України до транс-європейської транспортної мережі дозволить стати більш ефективнішою та конкурентноспроможною у світовому просторі. Проведено кореляційне дослідження взаємозв’зку транспортної інфраструктури з економичним розвитком країни, яке показало пряму залежність між розвитком країни та якістю інфраструктури. Цьому результату легко дати логічне пояснення – з підвищенням транспортної доступності зростає мобільність робочої сили, капіталу та виробленої продукції. Це є одним із ключових факторів, що впливає на розвиток економіки. В умовах зниження фінансових можливостей держави, якому належить основна частина транспортної інфраструктури, гостро постає проблема залучення коштів для модернізації застарілих фондів нестача державних коштів для фінансування розвитку інфраструктури можна компенсувати використанням потенціалу приватного бізнесу. Необхідно активізувати процес залучення приватних інвестицій насамперед через удосконалення форм та механізмів державно-приватного партнерства (ДПП).
Перспективи поглиблення та розвитку економічних відносин між Україною і Японією
(2023) Желєзна Л. В.; Майстренко О. М.
Актуальність теми дослідження. Становлення України як незалежної держави визначило її зовнішні орієнтири в світовому суспільстві. Невід’ємною складовою в економічній діяльності стала міжнародна співпраця в умовах стрімкого глобального розвитку економік. Вона сприяє економічному зростанню всіх учасників процесу взаємодії, підвищує міжнародну конкурентність країн та розширяє їх потенційні можливості. Україна, як держава з багатими природничими ресурсами, вдалим географічним розташуванням, значним науковим та інтелектуальним потенціалом, викликає великий інтерес до співпраці, зокрема Японії. Формування надійних і довготривалих економічних відносин з країною-лідером світового масштабу забезпечить Україні нові перспективи в промисловості та сільському господарстві, науково-технічній та інноваційній діяльності, енергетиці та в сфері інформаційних технологій. Наслідками продуктивної співпраці з японською стороною стануть економічне зростання країни, диверсифікація внутрішньої й зовнішньої діяльності та покращення добробуту українських громадян. Проблеми зовнішньоекономічної діяльності України, перспективи розвитку її економічних відносин з Японією вивчали такі науковці як В. Алексєєва, Я.С. Болтівець, О. Гетьманчук, В.В. Козик, О.В. Кравченко, М. Кулінич, К.М. Куркова, Т. Лахматюк, О.В. Іпатюк, І.П. Мандрик, З.В. Мокринська, А.В. Мошко та інші. Дослідженню питань підвищення інвестиційної привабливості України для іноземних інвесторів присвятили свої роботи М.М. Єрмошенко, В.П. Карасьов, Л.П. Клименко, І.М. Крейдич, О.В. Кузенко, Є. Солонина, А.П. Трофимчук, Ю.О. Швець, О.М. Ястремська та багато інших вітчизняних вчених. Питанням правового регулювання економічних відносин між Україною та Японією цікавиться досить велике коло науковців та практиків з міжнародного права та зовнішньоекономічних відносин. М. Бєлєсков, В. Будкіна, А. Гетьманчук, Г. Голубова, А. Гриценко, Ю. Костенко, Д. Кітаде, М. Кулінич, О. Іпатюк, І. Мандрик, А. Мошко, Т. Лахманюк, О. Резнікова, С. 5 Солодкий, В. Удовік, О. Ханова та інші в своїх працях розглядають основні аспекти двосторонньої співпраці, їх переваги, існуючі недоліки та перспективи розвитку. Однак, через динамічність процесу розвитку українсько-японських відносин, появу нових чинників та тенденцій розвитку економіки країн та форс мажорні обставини, які склалися в Україні, виникає необхідність у подальших пошуків перспективних шляхів поглиблення та розвитку економічних відносин між нашою країною та Японією, що і обумовило вибір теми дослідження. Метою кваліфікаційної роботи є дослідження нових перспектив поглиблення та подальшого розвитку економічних відносин між Україною і Японією. Досягнення означеної мети передбачає постановку і вирішення таких завдань: – описати основні риси економічної системи Японії та її місце в господарстві світу; – проаналізувати етапи еволюції українсько-японських економічних відносин; – встановити правове підґрунтя економічних відносин між Україною та Японією; – дослідити основні тренди розвитку зовнішньої торгівлі товарами та послугами Японії та України на сучасному етапі; – вивчити особливості розвитку економічних відносин між Україною і Японією на сучасному етапі; – оцінити інвестиційну активність Японії в Україні; – описати перспективи економічних відносин Україна-Японія; – намітити напрямки підвищення інвестиційної привабливості України для Японії; – обґрунтувати створення між Японією та Україною зони вільної торгівлі. Об’єктом дослідження кваліфікаційної роботи є економічні відносини між Україною і Японією. Предметом дослідження є нові перспективи розвитку економічних відносини між Україною і Японією. 6 Методологічна основа дослідження ґрунтується на методах: порівняльних та експертних оцінок, абстрактно-логічного, економіко-математичного моделювання, теоретичного узагальнення, аналізу та синтезу, а також методи логічного, системноструктурного аналізу економічних процесів та зв’язків, статистичного, порівняльного, факторного, секторально-галузевого та діалектичного підходів. Інформаційну базу дослідження складають наукові праці вітчизняних і зарубіжних науковців; законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти щодо регулювання економічних відносин між Україною та Японією, статистична звітність Статистичного бюро Японії, Державної служби статистики України, посольства України в Японії, посольства Японії в Україні, Державної митної служби України; матеріали та аналітичні звіти міжнародних організацій і дослідницьких агенцій: Міжнародного валютного фонду, Світового банку, публікації вітчизняних та японських видань. Практичне значення отриманих результатів полягає в системі відомостей про стан та тенденції розвитку економічних відносин між Україною та Японією в довоєнний і воєнний час, сильні та слабкі сторони сторін, напрямки перспективного його продовження і внеску Японії в повоєнне відновлення економіки України. Апробація результатів дослідження. За результатами проведених досліджень опубліковано тези доповідей на Всеукраїнських наукових економічних читаннях: Желєзна Людмила Перспективи зовнішньоекономічних відносин між Україною і Японією. Актуальні вектори відновлювальної трансформації економіки України : зб. матеріалів наукових економічних читань. Миколаїв : НУК, 2023. Том 1. 376 с. С. 267- 270. 0,21 друк. арк. Структура і обсяг роботи. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи складає 87 сторінок, з них основний зміст роботи викладено на 77 сторінках. Робота містить 7 таблиць, 29 рисунки. Список використаних джерел налічує 77 найменувань на 7 сторінках.
Регіональна економічна інтеграція країн Близького Сходу: сучасні виклики та тенденції розвитку світового енергетичного ринку
(2022) Горін, Д. Б.; Horin, D. B.; Вдовиченко Л. Ю.
Горін Д.Б. Регіональна економічна інтеграція країн Близького Сходу: сучасні виклики та тенденції розвитку світового енергетичного ринку – кваліфікаційна робота на здобуття ступеня вищої освіти «магістр» – Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Миколаїв, 2022. У роботі висвітлено методологічні основи регіональних трансформаційних зрушень на глобальному етапі світогосподарського розвитку, теоретичні аспекти розвитку регіональної економічної інтеграції та концептуальні засади міжнародного співробітництва країн в енергетичній сфері як драйвера регіональної економічної інтеграції. У роботі здійснено оцінку регіонального інтеграційного співробітництва країн Близького Сходу, проаналізовано їх роль у розвитку світового енергетичного ринку та з’ясовано зміни у діяльності нафтових ТНК в контексті розвитку регіональної інтеграційної взаємодії країн Близького Сходу, на підставі чого сформовано стратегічні напрями розвитку регіональної економічної інтеграції країн Близького Сходу за сучасних умов функціонування світового ринку енергоресурсів.
Розвиток міжнародної електронної торгівлі в умовах цифровізації економіки
(2023) Осепян Г. Г.; Вдовиченко Л. Ю.
Осепян Г.Г. Розвиток міжнародної електронної торгівлі в умовах цифровізації економіки – кваліфікаційна робота на здобуття ступеня вищої освіти «магістр». – Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Миколаїв, 2023. У роботі висвітлено глобальні аспекти міжнародної електронної торгівлі, розглянуто категоріальну сутність цифровізації світової торгівлі та окреслено способи оплати в рамках міжнародної торгівлі через глобальну мережу Інтернет. Внаслідок проведеного аналізу впливу цифровізації на світову торгівлю, масштабів, напрямів та результатів розвитку глобальної електронної комерції з’ясовано, що ІКТ суттєво полегшують та прискорюють міжнародну торговельну взаємодію: механізми електронної комерції кардинально скорочують час, необхідний для здійснення дій з експортуімпорту товарів та послуг; нові цифрові технології помітно скорочують та трансформують глобальні ланцюжки вартості. У роботі досліджено проблемні наслідки цифровізації світової торгівлі, на підставі чого запропоновано механізми інтеграції електронної торгівлі у процес глобальної цифровізації, а саме: щодо удосконалення механізмів управління міжнародною електронною торгівлею на національному рівні в частині здійснення: електронних платежів та доцільності створення комплексної екосистеми трансграничної електронної комерції, яка надається поштовими операторами через фізичні хаби електронної комерції, що взаємодіють з онлай-платформами електронної комерції через пакет інноваційних стандартів та інструментів ІКТ Всесвітньої поштової служби.
Розвиток торговельних мереж на засадах міжнародного франчайзингу
(2022) Короленко, В. Л.; Марущак С. М.
Актуальність теми дослідження. Наразі для розвитку бізнесу можна використовувати різні бізнес-моделі, які вже зарекомендували себе на ринку і використовуються іншими підприємцями для створення цінності та задоволення потреб споживачів. Для організації власного бізнесу підприємцям потрібні кошти та прикласти чимало зусиль для подолання конкуренції на ринку та формування іміджу власної компанії. В такому випадку використання міжнародного франчайзингу є ефективним і вигідним способом подолати значні труднощі і отримати вже відому, продуману фірму. Франчайзинг дозволяє поєднати переваги великого та малого бізнесу, щоб використовувати досвід великих компаній для розвитку малого бізнесу. Така модель ведення бізнесу дозволяє вибудовувати відносини між різними країнами та сприяє економічному розвитку. В Україні франчайзинг розвивається як з ініціативи вітчизняних компаній, так і як франшиза зарубіжних компаній. На основі франчайзингу вибудовуються торговельні мережі, що дозволяє розвивати малий та середній бізнес в державі, сприяючи розвитку і зростанню національної економіки, інтеграції вітчизняного ринку у торгово-виробничі мережі розвинутих міжнародних економічних систем. Наразі є цілий ряд несприятливих чинників, які гальмують розвиток бізнесу в Україні як війна, обмеженість бюджетних коштів, відсутність джерел фінансування, недосконалість кредитної та страхової систем. Проте долаючи тимчасові і довготривалі перешкоди, український бізнес здатний розвиватися. І при вмілому використанні франчайзингу, підприємці мають високу ймовірність успіху власного бізнесу. Для цього варто дослідити стан, проблеми, можливості, світовий досвід розвитку та впливу міжнародного франчайзингу на функціонування та розширення українських роздрібних мереж. Дослідженнями, присвяченими такій формі ділового співробітництва, як франчайзинг, займалися зарубіжні вчені Ж. Дельта, Ф. Котлер, Ж. Ламбен, М. Мендельсон, С. Шейн, Дж. Данінг, Р. Лукас, Й. Шумпетер. Організаційно-економічний механізм франчайзингу досліджували Т.М. Григоренко, О.О. Зеркіна, 5 Ю.С. Кравцова, С.М. Махнуша, Н.І. Нечивілова, С.В. Огінок, Ю.Б. Федунь та ін. Але швидкоплинність змін в бізнес-середовищі зумовлює необхідність проводити подальші дослідження цієї сфери. Метою кваліфікаційної роботи є дослідження впливу міжнародного франчайзингу на розвиток торговельних мереж України. Відповідно до поставленої мети виділяють основні завдання: − розкрити сутність міжнародного франчайзингу як напряму розвитку бізнесу на міжнародному ринку; − пояснити роль міжнародного франчайзингу як чиннику розвитку торговельних мереж; − описати стан правового регулювання в бізнес-моделі міжнародного франчайзингу; − дослідити основні тенденції міжнародного франчайзингу; − проаналізувати становлення, розвиток, тенденції та регулювання міжнародного франчайзингу в Україні; − виконати аналіз використання послуг франчайзингу «McDonald’s» в країнах присутності; − дати організаційно-економічну оцінку франчайзингової торгової мережі McDonald’s; − виконати аналіз ефективності франчайзингу ТМ McDonald’s в Україні; − окреслити перспективи розвитку торговельних мереж України на основі франчайзингу. Об’єктом дослідження кваліфікаційної роботи є міжнародний франчайзинг як форма малого і середнього бізнесу. Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти використання міжнародного франчайзингу з метою розвитку торговельних мереж в Україні. Методологічну основу дослідження складають фундаментальні положення міжнародного франчайзингу. При дослідженні теоретичних основ міжнародного франчайзингу ми використовували методи від абстрактного до конкретного, 6 поєднання аналізу та синтезу, структурно-системний, причинно-наслідкових зв’язків; при аналізі світового досвіду розвитку торговельних мереж на засадах франчайзингу використовувалися методи логічного й історичного, кількісно- якісного аналізу, статистичні методи, методи порівняльного аналізу; у заключній третій частині основними науковими методами є причинно-наслідкових зв'язків, методи логічних та функціональних асоціацій і залежностей. Інформаційну базу дослідження складають навчальні, методичні матеріали, наукові дослідження вітчизняних та зарубіжних учених, інформаційні матеріали Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, Державної служби статистики України, щорічні звіти Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Організації Об’єднаних Націй, Світової організації торгівлі (СОТ), Міжнародної асоціації франчайзингу (IFA). Практичне значення отриманих результатів полягає у використанні результатів дослідження для перевірки гіпотез та доведенні ефективності впровадження проєктів міжнародної франшизи в Україні при розширенні та розвитку торговельних мереж. Публікації. За результатами проведених досліджень опубліковано тези доповідей на Всеукраїнських наукових економічних читаннях «Розвиток малого і середнього бізнесу в умовах воєнного часу» (м. Миколаїв, 01-02 грудня 2022р.) загальним обсягом 0,21 друк. арк. Структура і обсяг роботи. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи 82 сторінок, з них повний текст і натисніть 72 сторінок. Робота містить 13 таблиць, 23 рисунки. Список використаних джерел налічує 50 найменувань на 5 сторінках.
Світовий досвід використання МФО для зростання національної економіки
(2023) Костенко Д. О.; Майстренко О. М.
Актуальність теми дослідження. Аналізу стану і підвищенню ефективності діяльності кредитної системи у розвинених країнах приділяється значна увага у зв’язку з її безпосереднім впливом на економічне зростання та забезпечення фінансової та соціальної стабільності. Це, у свою чергу, обумовлює важливість функціонування усіх складових кредитної системи, зокрема і сектору надання мікрофінансових послуг, який у цілому ряді країн довів свою важливість у забезпеченні соціально-економічного розвитку шляхом, у першу чергу, підтримки малого і середнього бізнесу та боротьби із бідністю. Багаторічні системні проблеми та кризові явища, а також негативний вплив військових дій та їхньої активізації внаслідок російської воєнної агресії мають суттєвий негативний вплив на стан та перспективи розвитку усієї країни та вітчизняної економіки. При цьому зростає важливість усіх можливих способів підтримки та забезпечення економічного розвитку з метою забезпечення економічної бази спротиву агресії та подальшого відновлення економіки України. Позитивний світовій досвід застосування підходів мікрокредитування з метою підтримки малого і середнього бізнесу, підвищення рівня життя малозабезпечених верств населення та загального соціально-економічного розвитку на місцевому та національному рівні, а також широке розповсюдження діяльності мікрофінансових організацій в Україні обумовлює важливість зазначеного питання й актуальність дипломної роботи. Метою кваліфікаційної роботи є вивчення процесу мікрокредитуування і його ролі в розвитку бізнесу та національної економіки. Для досягнення поставленої мети в дипломній роботі вирішуються такі завдання: – дати визначення МФО та пояснити їх роль у розвитку національної економіки; – оглянути розвиток МФО у світі та в Україні; 5 – систематизувати концепції та теоретичні моделі використання МФО для підтримки малого бізнесу; – дослідити діяльність МФО у світі та їх вплив на рівень розвитку національних економік; – проаналізувати досвід інших країн у використанні МФО для підтримки малого бізнесу і розвитку соціальної сфери; – дати оцінку діяльності МФО в Україні та їх внеску у розвиток національної економіки; – проаналізувати потенційні перешкоди та можливості вирішення проблем розвитку мікрофінансового сектору України; – розробити пропозиції щодо підвищення ролі МФО в Україні для підтримки малого бізнесу. Об’єктом дослідження роботи є процес надання мікрокредитних послуг. Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних методів процесу мікрокредитування у різних країнах та досвід діяльності МФО в Україні в сучасних умовах. У роботі використовувалась сукупність методів, таких як: теоретичного узагальнення, метод наукових абстракцій, індукції та дедукції, аналізу та синтезу – для уточнення економічних категорій; статистичні та графічні методи – для аналізу економічної діяльності; логічного узагальнення – при формулюванні висновків. Інформаційною базою для написання роботи послужили нормативноправові акти, монографічна література, періодичні видання. Обробка та оформлення результатів дослідження здійснювалась за допомогою сучасних інформаційних технологій.
Стратегія розвитку SMART-туризму України з урахуванням глобальних викликів
(2023) Лазаренко В. О.; Єфімова Г. В.
Лазаренко В. О. Стратегія розвитку SMART-туризму України з урахуванням глобальних викликів - кваліфікаційна робота на здобуття ступеня вищої освіти «магістр». – Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Миколаїв, 2023. У роботі висвітлено глобальний процес становлення концепції SMARTтуризму в Україні та світі, розглянуто перспективи розвитку цифровізації туристичної галузі в Україні та окреслено стратегію розвитку SMART-туризму України з урахуванням перманентних глобальних викликів. Внаслідок проведеного аналізу світового досвіду розвитку SMARTтуризму та діяльності музеїв як базису туристичної галузі з’ясовано, що цифровізація є основою для розвитку сучасного бізнесу, оскільки цей сектор зросте скоріше за міжнародну економіку і міжнародну торгівлю, важливого значення набуває виокремлення його сталого розвитку та інтеграція з моделями розвитку виробництва та споживання міжнародних товарів і послуг. У роботі досліджено перспективи розвитку SMART-туризму в Україні у період післявоєнної відбудови, на підставі чого розроблено стратегію розвитку Миколаївського музею суднобудування та флоту у розрізі SMART-туризму, реалізація яких здатна змінити як тактичну ситуацію продажів, так й кардинально трансформувати стратегічний підхід до функціоналу музею та яка включає в себе всі аспекти, які необхідно враховувати музею при створенні свого туристичного продукту: туристичний, технологічний, маркетинговий, економічний, історичний, географічний, інноваційний.
Сучасні міграційні процеси в країнах ЄС та Україні: виклики в умовах війни
(2023) Чередниченко Д. В.; Cherednichenko D. V.; Вдовиченко Л. Ю.
Чередниченко Д.В. Сучасні міграційні процеси в країнах ЄС та Україні: виклики в умовах війни – кваліфікаційна робота на здобуття ступеня вищої освіти «магістр». – Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Миколаїв, 2023. У роботі встановлено факт поступової трансформації характеру міжнародної міграції: з рефлекторної, викликаної конкретною, миттєвою ситуацією, військовим чи міжнаціональним конфліктом, вона перетворюється на еволюційну. Класифіковано основні причини міграції населення в ЄС, до яких віднесено: економічні, соціальні, культурні, політичні, військові, нелегальну міграцію, та з’ясовано, що в останній чверті ХХ століття та протягом ХХІ століття ЄС неодноразово стикався з міграційними потоками, які спричиняли потужні міграційні кризи: афганська (1979-1989) – від 5,6 до 7,2 млн біженців та емігрантів; венесуельська (2013-2019) – від 3,3 до 4 млн біженців; сірійська (2019-2020) – майже 5,5 і до 6,9 млн осіб; українська (2022 – до теперішнього часу) – від 8 до 10 млн осіб. У роботі розглянуто наслідки подальшої дії застосованої ЄС для українських біженців Директиви про тимчасовий захист – політичного механізму, який виник після балканських воєн, але ніколи раніше не використовувався, та перспективні питання щодо поправок до чинного законодавства ЄС про міграцію та надання притулку. В напрямку державної міграційної політики України в контексті пріоритетів національної безпеки запропоновано сформувати механізми залучення фінансів в Україну від українських трудових мігрантів; запровадити програми повернення громадян, які вимушено виїхали з України внаслідок військових дій на її території; розробити процедури щодо ефективного адміністрування українського ринку праці та здійснити запуск глобального рекрутингу на запрошення необхідних кадрів з усього світу.
Торговельно-економічне співробітництво України та країн Магрибу: сучасний стан, тенденції та перспективи
(НУК, 2024) Басманов А. М.; Єфімова Г. В.
Актуальність теми дослідження. В зовнішньоекономічній діяльності будь-якої країни світу важливе місце займає торговельно-економічне співробітництво. Ми можемо спостерігати, як зростає роль зовнішньої торгівлі у зростанні національної економіки на прикладі багатьох країн. Разом з тим зростає загальносвітова залежність окремих країн від рівня розвитку міжнародного обміну товарами і послугами. Зміна глобального світового порядку та поява багатьох регіональних блоків означає зростання інтенсивності інтеграційних процесів. Всі країни, в тому числі і країни Африканського континенту, розмірковують над досягненням інтеграції регіонів, реалізують дану ідею аби протистояти внутрішнім і зовнішнім викликам. Досвід формування інтеграційних об’єднань вимагає осмислення з точки зору інтернаціоналізації економічних зв’язків між національними господарствами і глобалізації зовнішньоекономічної діяльності. З проблематикою глобалізації та інтеграції, зовнішньої торгівлі та розвитку торговельно-економічного співробітництва можемо ознайомитися в роботах таких вчених-економістів, як: Г. Латій, І. Л. Федун, Ю. О. Олейніков, О. В. Степічєва, К. В. Шиманська, К. Ю. Хімач, Л. Л. Фитуни, І. Бойко, Г. Cалах, М. В. Кравченко, М. В. Савченко, О. Є. Шкурат, Г. Ерман, Є. А. Ерфан, Н. В. Балюк, І. М. Чистякова, Д. Д. Татакі, К. О. Трихліб, В. О. Корнієнко, В. В. Готра, В. І. Сідоров, Н. Дугієнко, О. Дугієнко, І. Б. Насадюк та ін. Чимало корисної інформації можна підчерпнути в навчально-методичній літературі авторів В. В. Рокоча, В. Г. Алькема, В. І. Терехов, Б. М. Одягайло, К. В. Ковтонюк, Л. Г. Харсун, С. І. Ткаленко, С. В. Співаковський, Т. В. Співаковська, Н. М. Літвін, Г. П. Оласюк, О. І. Горбачук, О. І. Стародубцева, Н. О. Дмитрієва, Д. Жуано, А. М. Костенко, Ю. Г. Козака, І. Ю. Матюшенко, С. В. Беренда, В. В. Рєзніков, Г .Е. Гронтковська, О. І. Ряба, А. М. Венцурик, О. І. Красновська, Н. В. Волченко, Т. О. Зінчук, С. М. Кваша, Л. І. Михайлова тощо. Однак, процеси розвитку торговельно-економічного співробітництва між Україною та країнами Магрибу перебувають на початкових етапах і будуть формуватися в майбутньому, що і обумовило вибір теми дослідження. Метою кваліфікаційної роботи є дослідження стану, тенденцій та перспектив розвитку торговельно-економічного співробітництва України та країн Магрибу. Досягнення означеної мети передбачає постановку і вирішення таких завдань: визначити місце торговельно-економічного співробітництва в системі міжнародних економічних відносин; сформулювати сутність, встановити характерні риси інтеграції та пояснити її вплив на розвиток національної економіки; систематизувати передумови створення інтеграційних угрупувань країн Африки; дати опис основним рисам та встановити тенденції економічного розвитку країн Африки у системі світового господарства; довести основні тренди торговельно-економічного співробітництва країн Магрибського союзу з країнами світу; проаналізувати взаємну торгівлю країн Магрибу; описати сучасний стан торговельно-економічного співробітництва України з країнами Магрибу; проранжувати перспективи розвитку торговельно-економічного співробітництва України з країнами Магрибу; змоделювати обсяги товарообороту між країнами Магрибу з Україною. Об’єктом дослідження кваліфікаційної роботи є розбудова торговельно-економічного співробітництва України та країн Магрибу. Предметом дослідження є стан, тенденції та перспективи розвитку торговельно-економічного співробітництва України та країн Магрибу. Методологічна основа дослідження ґрунтується на методах: аналізу і синтезу, наукової абстракції, класифікації та системного підходу, що дозволили уточнити економічну суть «міжнародної економічної інтеграції». Використано методи логічного узагальнення для забезпечення послідовності наукового дослідження. Вирішено окремі завдання за використанням наступних методів: статичний аналіз, спостереження та графічне зображення даних – для визначення сучасного стану економічного розвитку країн Магрибу; кореляційно-регресійного аналізу – для оцінки впливу показників на зовнішньоторговельний оборот країн Магрибу-Україна. Інформаційну базу дослідження складають навчальні та методичні матеріали, наукові дослідження вітчизняних та зарубіжних учених, інформаційні матеріали Державної служби статистики України, Державної митної служби України; Світового банку, періодичні публікації. Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці рекомендацій щодо оцінки взаємної торгівлі країн Магрибу матричним методом, моделювання та прогнозування ефективності використання потенціалу економічної співпраці країн Магрибу з Україною. Апробація результатів дослідження. Результати даного дослідження були оприлюднені та обговорювалися на Наукових економічних читаннях, присвячених пам’яті першого декана Інженерно-економічного факультету НУК професора В. Ч. Лі: Басманов А. Тенденції та перспективи торговельно-економічного співробітництва України та країн Магрибу. Сталий розвиток в умовах цифрової трансформації економіки : зб. матеріалів наукових економічних читань. Миколаїв : НУК, 2024. 0,21 друк. арк. Структура і обсяг роботи. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи складає 81 сторінки, з них основний зміст роботи викладено на 64 сторінках. Робота містить 8 таблиць, 30 рисунків. Список використаних джерел налічує 53 найменування на 6 сторінках.

Browse

Browsing Магістерські роботи (ЕП та Б) by Title

Results Per Page

Sort Options